Слово Блаженнішого Святослава до Папи Франциска з нагоди його візиту до собору Святої Софії

Слово Блаженнішого Святослава до Папи Франциска з нагоди його візиту до собору Святої Софії

Дякуємо, що відвідали нас тут, у Римі! Сподіваємося, що цей візит є тільки першим кроком, добрим знаком Ваших майбутніх відвідин України!..

Святіший Отче!

З великою радістю від імені всієї української громади в Італії, Україні та всьому світі я сердечно вітаю Вас у цій символічній українській базиліці Святої Софії в Римі. Ми вітаємо Вас з відкритим серцем, і відчуваємо себе зігрітими батьківською ласкою нашого отця, Святішого Отця, Наступника святого апостола Петра!

За офіційною статистикою, сьогодні в Італії проживає близько 200 тисяч громадян України, з яких третина – молодші 30 років. Насправді, якщо врахувати незареєстрованих осіб, то ця цифра буде вдвічі більшою. Наші вірні в Італії утворюють 145 громад, що розкидані по всій країні, а щонеділі на Божественну Літургію збирається близько 17 тисяч осіб; на великі свята ця цифра перевищує 70 тисяч осіб. Пастирське служіння під духовним проводом владики Діонісія (Ляховича), Апостольського візитатора для українців греко-католиків в Італії, здійснюють 65 священиків, яких прийняли різні дієцезії латинського обряду. Проте сьогодні не всі українські мігранти охоплені нашою душпастирською опікою.

Душпастирський осередок, який розташований при прокатедральному соборі − ректорії, перебуває в юрисдикції римського вікаріату, надає душпастирську опіку вірним з Рима й околиць. Спільнота головно складається з жінок, матерів, бабусь, які працюють в італійських сім’ях, доглядаючи хворих або людей похилого віку. Є багато молодих сімей з дітьми, які оселилися в Італії на постійно або знаходяться в процесі стабілізації, а також є сім’ї, які прибули з України для лікування дітей. Є також багато молоді, яка працює і навчається у різних університетах Рима.

Ці особи відірвані від рідних і близьких, тому страждають від самотності, часто зазнають приниження людської гідності та зневагу з боку роботодавця. Нерідко вони позбавлені права на недільний відпочинок, не мають змоги брати участі в літургійному та суспільному житті, дбати про власні духовні потреби.

При соборі діє катехитична школа для дітей, молоді та дорослих, а також різні мирянські об’єднання, серед яких: релігійне товариство «Свята Софія», молитовна спільнота «Матері в молитві» та інші. Вони виконують важливу місію суспільного служіння, надають гуманітарну допомогу іммігрантам в Італії (регулярно збирають кошти на лікування дітей), сприяють подоланню гуманітарної катастрофи на Батьківщині, прагнуть полегшити страждання жертв війни в Україні. При соборі діє Український католицький університет, який провадить важливу академічну та наукову діяльність.

Собор Святої Софії в Римі − це особливий і символічний храм для всієї нашої Церкви. Наприкінці 60-х років його побудував кардинал Йосиф Сліпий, наш патріарх та ісповідник віри. Протягом 18 років він перебував у радянських концентраційних таборах. Після звільнення в 1963 році виявив бажання збудувати цю святиню, яка не тільки є катедрою нашої Церкви в Римі, але передусім меморіалом, який не дає змоги забувати про численні християнські церкви, знищені в Радянському Союзі, про мільйони жертв нацистських і комуністичних переслідувань.

Упродовж багатьох років крипта цієї базиліки була єдиним місцем, де родини могли пом’янути та помолитися за своїх загиблих рідних і близьких, не знаючи, де вони поховані, не маючи змоги зробити це на місці їхнього поховання. Серед них − блаженний мученик Омелян Ковч, одружений священик, якого стратили нацисти в концтаборі Майданек (Польща), за порятунок багатьох євреїв, переслідуваних у лихоліття Голокосту. У 2001 році його беатифікував святий папа Іван Павло II під час свого історичного візиту до України, а згодом проголошений покровителем священиків нашої Церкви як автентичний її образ. У цьому таборі смерті, у пеклі на землі, писав, що бачить Бога, «єдиного і того самого для всіх − українців, євреїв, поляків, латишів і литовців» (З листа Блаженного до рідних). На пам’ять про цього свідка віри мій попередник кардинал Любомир Гузар встановив високу відзнаку, якою нагороджують багатьох людей, котрі в сучасному світі, пошматованому антилюдськими ідеологіями та війнами, будують мости для зближення різних Церков, релігій і народів. Саме тут, в Італії, ми хочемо, щоб наша Церква через своїх вірних і пастирів продовжувала справу блаженного Омеляна. Саме вчора в цьому соборі відбулася урочиста церемонія вручення цих відзнак. Члени комітету та особи, які мали честь їх отримати, сьогодні є тут серед нас.

Те, що саме тут, у крипті собору, Ви, Святіший Отче, вшануєте пам’ять Вашого вихователя в Аргентині, салезіанина, владику Степана Чміля, який упокоївся в опінії святості, є для нас даром Божого провидіння. За Вашим свідченням, Святіший Отче, саме через особу єпископа Чміля Ви дізналися про Українську Греко-Католицьку Церкву, переслідування, яких вона зазнавала, і, незважаючи на це, залишилася вірною Єпископові Рима та воскресла в Божій благодаті на рідних землях 25 років тому.

Ваша Святосте! «Які гарні на горах ноги того, хто несе добру новину, хто звіщає мир, хто несе добру новину, хто звіщає спасіння», − говорить пророк Ісая. Підтвердження про візит Папи стало прекрасною новиною для нас. Наш народ вважає Вас справжнім посланцем і будівником миру, − миру справжнього та справедливого. Цього миру так сильно прагнуть у нашій країні, яка вже чотири роки страждає від російської агресії, що спровокувала в Європі найбільшу гуманітарну кризу після Другої світової війни. Це справжня війна, жертвами якої є сотні тисяч загиблих і поранених і яка змусила мільйони людей покинути свої домівки. Це війна, про яку забула міжнародна спільнота, проте вона щодня спричиняє нові втрати, зумовлені збройними сутичками; люди вмирають від голоду і холоду, від жорстокої байдужості з боку сильних світу цього.

Ми вдячні Вам, що пам’ятаєте про наш народ у своїх молитвах, за гуманітарну акцію «Папа для України». Дякуємо за те, що Ви пробуджуєте совість європейського континенту, робите її чуйною до бідних, стражденних, мігрантів і жертв несправедливості. Дякуємо за те, що Ви стали для нас посланцем Благої вістки Христа, за те, що проголошуєте спасіння тим, хто відчуває відчай і безнадію. Дякуємо, що відвідали нас тут, у Римі! Сподіваємося, що цей візит є тільки першим кроком, добрим знаком Ваших майбутніх відвідин України!

Благословіть нас, Святіший Отче!

Із синівською пошаною, глибокою єдністю та найщирішими вітаннями у Христі

+ Святослав