У Римі перебувають священики УГКЦ, яких призначено місіонерами Божого милосердя

Місіонери Божого милосердя від УГКЦ прибули до Рима для зустрічі та спільної молитви з Папою Франциском. Представники різних єпархій з України та поселень отримали папське благословення для відпущення гріхів, навіть зарезервованих за Святішим Отцем.

Бути місіонерами милосердя «вимагає від вас бути свідками близькості Господа Бога та Його способу любити», – зазначив Папа Франциск, вказуючи душпастирям на значення цього «особливого знаку» Ювілейного року. Він поділився думками про те, що слід вчинити для того, щоб це служіння «звершувалося послідовно та стало конкретною допомогою» для тих людей, які приступатимуть до них.

І першим виміром, на якому наголосив Святіший Отець, є покликання виражати материнськість Церкви. «Ми не можемо допустити, – зауважив він, – щоб каяник не відчув материнської присутності Церкви, яка його приймає та любить. Якщо забракне цього відчуття задля нашої закам’янілості, то це, насамперед, завдасть великої шкоди самій вірі, тому що стане на заваді каяникові почуватися включеним у Христове Тіло». Тож входячи до сповідальниці, слід пам’ятати, що «це Христос приймає, вислуховує, прощає та дарує мир».

Наступник святого Петра заохотив місіонерів милосердя «вміти розгледіти прагнення прощення в серці каяника», яке відчуває «ностальгію за Богом, за Його любов’ю та домом». Саме це прагнення, за його словами, і є «початком навернення»: «Серце звертається до Бога, визнаючи скоєне зло, але з надією отримати прощення. І це прагнення скріплюється, коли у серці визріває рішення змінити життя і більше не хотіти грішити. Це момент, коли він ввіряється Божому милосердю, маючи повне довір’я, що Він його зрозуміє, простить та підтримає».

Далі Наступник святого Петра поділився думками про сором, який, за його словами, є вирішальним чинником навернення: «сором за те, що скоєне, і сором визнати це перед іншим». «Сором, – сказав він, – це внутрішнє почуття, яке впливає на особисте життя та вимагає від сповідника наставлення пошани та заохочення». У цьому контексті Папа пригадав про сором Адама і Єви після гріхопадіння, чи Ноя, коли він впився, а сини накрили його покривалом, щоб прикрити його наготу, вказуючи в цьому контексті на роль священика у сповідальниці:

«Перед нами – “нага” особа, людина, яка не знає, як і що говорити, яка має свої слабкості й обмеження, яка соромиться того, що є грішником і дуже часто неспроможна це висловити. Не забуваймо: перед нами не гріх, але розкаяний грішник, грішник, який не хоче бути таким, але не може. Людина, яка відчуває бажання бути прийнятою та прощеною», – зауважив Святіший Отець, підкреслюючи, що сповідники «покликані не судити з почуттям вищості», нібито вони «непіддатливі гріхові», адже «бути сповідником згідно Христового серця рівнозначне тому, щоб накрити грішника покривалом милосердя, щоби він більше не соромився та зміг повернути радість гідності Божої дитини».

Місіонери Божого милосердя є представниками єпархій та церковних структур цілого світу. Їхнім головним завданням є сповідництво та відпущення всіх гріхів впродовж Ювілейного року Божого милосердя. У середу місіонери мали спільну молитву з Папою Франциском. У цей день вони отримали від Папи спеціальний мандат бути сповідниками і проповідниками Божого милосердя.

 

Департамент інформації УГКЦ,
за матеріалами uk.radiovaticana.va
та прес-служби товариства «Свята Софія»