Владика Богдан (Дзюрах): «Велике страждання – бути самотнім у терпінні та випробуванні»

Наше покликання як християн полягає в тому, щоб принести людям, які страждають, наше людське співчуття, близькість, приязнь і братерство. А через них дозволити, аби Бог наблизився до людських ран і їх зцілив, визволяючи людину від страждання і терпіння. Таке переконання висловив владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, під час проповіді до вірних у Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві у Неділю розслабленого.

Говорячи про допомогу недужому, проповідник зауважив, що найбільше болить людину самотність, яка трапляється посеред натовпу. Навколо є багато людей, але людина у своєму болі, у своєму стражданні залишається покинутою сама на себе. Можливо, це більше болить, ніж саме фізичне страждання.

«І з іншого боку, – вважає єпископ, – хоч би які були важкі випробування, коли людина бачить коло себе люблячу присутність, співчутливий погляд, ніжний дотик, вона має внутрішню силу піднятися духовно. Велике страждання – бути самотнім у терпінні і випробуванні».

Владика нагадав, що ми переживаємо Рік Божого милосердя. І в цьому році Свята Церква вустами душпастирів закликає нас, щоб ми ставали щораз більше вразливими до людського страждання і терпіння, яке є поруч з нами. «Багато людей, – закликає Секретар Синоду, – прагнуть сьогодні відчути нашу приязнь, братерство. Мусимо пам'ятати, що жодна стражденна людина не є для нас чужою, вона є дитиною того самого Бога, до якого ми щоденно кличемо: «Отче наш, що єси на небі». Людина, яка страждає у самотності, у забутті, вона ще більше кричить німим голосом до нашого сумління, пробуджуючи нашу вразливість, наше почуття милосердя, здатність співчувати й нести дієву поміч тому, хто перебуває в клопотах. Бо остаточно спасає не людина, а Господь».

Владика Богдан під час проповіді згадав про спільноту «Віра і світло», яка святкує своє 20-річчя служіння в Україні. «Це – спільнота, можливо, найкращих членів нашої Церкви. Ця спільнота є знаком Божої присутності і сили. Біда зачепила їх, але вони не залишися самі. Їм допомагають їхні родичі, друзі, духовні наставники і таким чином дають їм відчути Божу милість і благодать», – додав єпископ.

Секретар Синоду подякував усім і кожному, хто творить оцю спільноту любові і милосердя. «Дякуємо вам, що ви є між нами. Бо ви є знаком Божої любові, милосердя і спасіння», – вважає він.

Також сьогодні в Церкві відзначається День хворого. «Хотів би, аби ми в особливий спосіб огорнули нашою молитвою усіх людей, які переживають труднощі фізичного чи психічного характеру, усіх недужих і хворих. І просімо в Господа для них терпеливості в їхньому стражданні. Також подякуймо всім лікарям, які присвятили себе для того, щоб нести допомогу людям, котрі переживають хворобу», – попросив архиєрей.

Однак, в особливий спосіб попросив згадати всіх, хто носить у собі рани війни на Сході України, усіх поранених військових та цивільних осіб. «Дякуймо військовим лікарям у шпиталях та польових лазаретах. Нехай Господь винагородить усіх, хто не залишається байдужим до людського терпіння і горя», – сказав владика.

Єпископ попросив у цьому році відвідати бодай одного хворого. «Не чекаймо, що нас покличуть. Наше серце має бути настільки вразливим, щоб самим шукати страждаючих, потребуючих, знедолених і йти їм на поміч. Вони є поруч з нами. Але часом ми вражені тяжкою недугою – байдужістю, що засліплює наші духовні, а відтак - наші фізичні очі. Сьогоднішнє Євангеліє є для нас закликом до пробудження нашого сумління, щоб ми йшли туди, де нас потребують і очікують», – сказав владика Богдан.

 

Департамент інформації УГКЦ